В анексованому Криму посилюють воєнізоване патрулювання регіонів і організовують набір до російської армії просто на вулицях. Крим також продовжує бути місцем військової логістики РФ для бойових дій проти України. Що відбувається на півострові, поки Росія воює з Україною, – читайте в огляді Крим.Реалії.
У Криму формально немає воєнного стану, хоча Росія активно використовує регіон для ведення бойових дій проти материкової частини України. Фактично ж життя на півострові організовано, як у воєнний час.
Військові РФ зміцнюють там свої позиції, створюють майданчики для обстрілів материкової частини України і перекидають свою військову техніку та живу силу з півострова на фронт.
Чим довше триває повномасштабне вторгнення РФ в Україну, тим активніше російські війська облаштовуються на півострові, що не може не відчувати і цивільне населення.
Вже не лише південний фронт
Росія продовжує використовувати територію Криму для своєї військової логістики. З перших днів свого повномасштабного вторгнення в Україну вона перекидає свої війська на південний фронт – у Херсонську та Запорізьку області, використовуючи для цього Керченський міст.
Цього літа вона почала відправляти свої війська з технікою з Криму та окупованої частини Херсонщини до Курської області РФ, а фактично – до кордону із Сумською областю України, де веде наступ, заявляє керівник Центру вивчення окупації, ексрадник мера Маріуполя Петро Андрющенко. Туди, зокрема, перекидають САУ, комплекс ППО і вантажівки з живою силою і боєприпасами.
Від патрулів до «прогулянок»
Анексований Крим під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну перебуває під посиленим контролем силовиків і військових. Крім патрульних загонів силовиків, регулярними в регіоні стали військові навчання місцевих підрозділів «БАРС-Крим».
Вони вчаться протидіяти диверсантам і Збройним Силам України. У межах навчань озброєні люди спільно із силовиками блокують рух на трасах, закривають цілі населені пункти і відключають мобільний зв'язок.
Свої підрозділи для патрулювання міст Криму розгортає і неформальна структура, пов'язана з ультраправою «Русской общиной». Для цього її учасники формують так звані «дружини» – силове крило, повідомив Крим.Реалії місцевий житель на умовах анонімності.
«На конференції «Русской общины», що відбулася 12 липня в Сімферополі за участі координатора Андрія Ткачука, було ухвалено рішення створювати бойові «п'ятірки» – командир, переговорник, оператор і двоє бійців. Кримським координаторам доручено прискорити процес і почати «патрулювання» вже з Сімферополя – поки що у вечірній час. Оскільки організація неформальна, то це у них називається «прогулянки». Керівнику кримської «дружини» доручено налагодити взаємодію з місцевими силовими відомствами та адміністраціями», – зазначив наш співрозмовник.
В якому статусі, з якими повноваженнями та під чиїм підпорядкуванням вони проводитимуть свої «прогулянки», невідомо.
Учасники неформального руху «Русская община» симпатизують праворадикальній ідеології та декларують готовність до «самоорганізації» без офіційного статусу. Вони діють і в сусідній Росії. Силовики і влада РФ не перешкоджають їхній діяльності.
Мобільні армійські пункти
У липні в Криму розгортають мобільні пункти Міноборони РФ для укладання контрактів із російською армією. Один з них встановлять на площі біля кінотеатру «Крим» у Феодосії 26 липня, повідомляє місцева російська влада.
У цих пунктах охочі можуть подати заявку на військову службу за контрактом у російській армії.
«Кваліфіковані військовослужбовці проведуть консультації із соціально-правових питань проходження військової служби», – заявляють у російській адміністрації Феодосії.
Таким чином, там набирають військовий контингент для участі в бойових діях проти України.
Такий же мобільний пункт помічений в окупованому Росією Мелітополі.
«Окупанти знову розставили в Мелітополі мобільні пункти відбору до російської армії. Навіть безлике опудало окупанта поставили. Це викликає у місцевих тільки ненависть і злість – місця, де ставлять ці палатки, люди починають обходити стороною», – повідомляють у громадському русі «Жовта Стрічка».
Перші подібні мобільні пункти з'явилися в Криму на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Один з них розташовувався на стадіоні «Локомотив» у Сімферополі. Ті, хто погоджувалися служити в російській армії та воювати, не приховували, що роблять це «заради зарплати».
Скільки кримчан не повернулося з війни?
Скільки загалом кримчан воюють у лавах російської армії, достовірно невідомо. Цю інформацію російська влада не розголошує. Восени 2022 року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявляв, що воювати з Україною вирушили з Криму 1,2 тисячі добровольців і формувалися ще два батальйони.
З анексованого Криму на війну також відправляли невідому кількість мобілізованих до армії РФ.
Достовірно невідомо також, скільки з них не повернулися з війни. Росія приховує ці дані. Крим.Реалії вдалося на підставі публічної інформації встановити імена 1,5 тисячі російських військових із Криму, які загинули під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
У Представництві президента України в АРК заявляють про 2031 загиблого військовослужбовця РФ з підрозділів, дислокованих на півострові. У своєму підрахунку у відомстві враховують як кримчан, так і військових, дислокованих у Криму, але які могли не жити на півострові.
Ці дані неповні, оскільки багатьох загиблих військових ховають на Кримському півострові непублічно. Чим довше Росія продовжує військові дії проти України, тим більше збільшує ці втрати.
